Кров жертв Голодомору на новорічній ялинці. Відомий бренд звинуватили в естетизації геноциду
На сторінці бренда в Instagram указано, що набір прикрас, який коштує 3,9 тис. грн, має постати як «символ стійкості й нерозривного зв’язку між поколіннями».
«Це історія українського минулого – часу, коли навіть жменя зерна могла стати причиною переслідування. Воно нагадує, що українці завжди боролися за життя, шануючи землю, працю і спадок поколінь», – зазначено в описі прикрас.
У мережі на таку ідею одразу вилилося чимало критики. Зокрема, спеціалістка з маркетингу Софія у Threads зазначила, що маємо ситуацію, коли культурний символ із травматичним змістом потрапив у комерційний формат декору.
«Символ з історичною травмою не можна перетворювати на «ялинкову прикрасу». Адже згорілий колосок – це не про незламність. Це трагедія, смерть, голод, репресії. Колосок у 1930-х – не естетичний елемент. Це був маркер виживання, за який могли вбити. Перетворити це на «сувенір для свят» дорівнює тривіалізації геноциду», – прокоментувала вона вироби.
Спеціалістка з маркетингу заявила, що в її сфері є правило – «трагедія не може бути естетизована для комерційного продукту».
«Естетизація трагедії – це завжди програш, – додала вона. – Ми живемо в моменті, коли українці знову переживають смерть, втрати, геноцид – фізично й щодня».
Не пройшла повз скандал і генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, яка у Facebook обурилася ідеєю таких «ялинкових прикрас».
«Закон про п’ять колосків» – народна назва репресивної постанови «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», прийнятої 7 серпня 1932 року, – вказала експертка. – Згідно з нею як покарання за так зване розкрадання колгоспного й кооперативного майна внормовувалося застосовувати розстріл із конфіскацією всього майна, а за пом’якшуючих обставин – позбавлення волі щонайменше на 10 років».
Гасиджак додала, що, за даними УІНП, «за неповні п’ять місяців за цією постановою засуджено 54 645 осіб. Із них 2110 – до страти».
«Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ – історію цієї країни, у якій живете, і невже словосполучення «п’ять колосків» не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?» – написала директорка музею Голодомору-геноциду.
Колектив бренда після резонансу вийшов у мережу 23 листопада із заявою.
«Дослуховуючись до думки громадськості, ми прибираємо з продажу дану серію прикрас», – підкреслив бренд в Instagram Stories.
Контекст
Голодомор 1932–1933 років – масовий голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. На сайті музею Голодомору зазначено, що загальна кількість померлих через голод у ті роки сягнула 7 млн людей. Голодомор сприймають як акт геноциду українського народу, інспірований урядом СРСР. Днем пам’яті жертв Голодомору є четверта субота листопада.
2016 року Верховна Рада України звернулася до демократичних держав із проханням визнати Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
