Британська МІ-5 отримала наказ боротися зі шпигунами з Ірану, Китаю та РФ, – The Telegraph
Одним з чинників загострення стала російсько-українська війна.
Національна служба контррозвідки Британії МІ-5 отримала наказ “переорієнтувати” свої зусилля на боротьбу зі шпигунами з Ірану, Китаю та Росії.
Як пише The Telegraph із посиланням на джерела у британському уряді, МІ-5 зазвичай має пріоритет на боротьбу з терористами, однак тепер повинна залучити більше ресурсів на контррозвідувальні операції проти вказаних країн.
Причиною зміни фокусу стала російсько-українська війна, зростання кількості китайських агентів у Британії та використання Іраном організованої злочинності.
За словами високопоставленого джерела в уряді, міністри попросили МІ-5 “переорієнтувати значну частину своїх зусиль на боротьбу зі шпигунством, особливо з державною загрозою з боку Китаю, Росії, а віднедавна також Ірану”.
Зазначається, що підтримка Британією України у війні проти РФ вплинула на посилення шпигунської активності. Зокрема, кількість китайських агентів, задіяних у зборі розвідувальної інформації у Великій Британії, зараз “не піддається кількісній оцінці”.
Одне з джерел вважає, що до 20 співробітників посольства Китаю у Великобританії, ймовірно, працюють як шпигуни.
“Але кількість агентів, цивільних осіб, завербованих китайськими спецслужбами, може обчислюватися сотнями тисяч”, – додало джерело.
Шпигунство у Європі
У лютому The Economist. зазначав, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, РФ змогла реабілітувати свою розвідку на світовій арені.
У березні Financial Times писала, що Росія агресивно відновила шпигунську війну із Заходом, і публікація Москвою телефонної розмови, в якій високопоставлені офіцери ВПС Німеччини обговорювали відправку крилатих ракет в Україну, є лише останнім показовим прикладом.
У травні український воєнний аналітик Олександр Коваленко, заявив, що Захід “проспав” формування у себе розгалуженої мережі російських шпигунів, агентів впливу і цілих команд підготовлених бойовиків.
