Загадкова “елітна гробниця” показує, якою Монголія була до Чингісхана
Така знахідка дає зрозуміти, що саме відбувалося між 1125 та 1206 роками нашої ери.
“Елітна могила” 12 століття, яку знайшли в Монголії, дає більше інформації про маловивчений період, який передував піднесенню найбільшого завойовника світу Чингісхана, пише The Independent.
“Могила, яку тепер називають похованням Хар-Нуур, була збудована в період між розпадом імперії Хітан близько 1125 року нашої ери і піднесенням Монгольської імперії в 1206 році нашої ери. Історичні записи цієї епохи – це переважно ретроспективні розповіді, написані через десятиліття чи навіть століття після того, як Чингісхан заснував Монгольську імперію”, – розповідають у матеріалі.
Відомо, що імперія хітанів, яку заснували в 10 столітті та в часи свого розквіту охоплювала більшу частину східної та центральної Монголії, почала занепадати на початку 12 століття. Вже після короткого періоду конфлікту монголи під керівництвом Чингісхана прийшли до влади близько в 1206 році нашої ери.
Однак що саме відбувалося між 1125 та 1206 роками нашої ери, мало відомо.
“Будь-яка нова інформація з таких питань, як особистість людей, що діяли в цьому регіоні в 12 столітті, їхні культурні, комерційні та політичні зв’язки, представляє великий інтерес”, – наголошують вчені, які вивчають могилу.
Дослідження, частина якого нещодавно була оприлюднена в журналі “Археологічні дослідження в Азії”, аналізує серію довгих стін та пов’язаних з ними споруд протяжністю приблизно 4 тисячі кілометрів у Монголії, північному Китаї і Росії, побудованих між 11 і 13 століттями.
Наразі невідомо, коли саме ці споруди було збудовано, хто їх побудував та яке їхнє призначення. На ділянці під назвою Хар-Нуур у Монголії вчені знайшли могилу багатої жінки в огороджувальній стіні фортеці епохи Хітанів.
“Елітна могила” була створена між 1158 і 1214 роками нашої ери, коли фортеця вже використовувалася.
“Цей контекст поховання піднімає важливі питання про динаміку поховальної практики та соціальної пам’яті в період розпаду та трансформації імперії”, – підкреслюють науковці.
Дослідники вважають, що рішення поховати жінку всередині фортеці може бути “гострим символом ідентичності, пам’яті та влади в перехідний час”.
“Скелетні рештки жінки мають ознаки легкого остеоартриту в суглобах і хребті, що вказує на те, що вона вела активний спосіб життя. Вона також, схоже, втратила майже всі свої зуби перед смертю. Жінку поховали в жовтому шовковому халаті, а під голову поклали шовковий текстиль”, – зазначили у матеріалі.
Вчені припустили, що поховання могло бути “навмисною демонстрацією влади” і володіння землею місцевими громадами в період конфлікту. Також висновки показують, що люди, які населяли район Хар-Нуур в цей час, були залучені в “макрорегіональну політичну боротьбу”.
“Поховання з Хар Нуур є унікальним вікном у складний соціальний і політичний ландшафт Монголії 12 століття. Воно демонструє, як місцеві еліти могли використовувати символічні зв’язки з минулими імперіями для легітимізації власної влади і статусу, навіть коли вони орієнтувалися в швидко мінливому політичному середовищі”, – наголосив співавтор дослідження Гідеон Шелах-Лаві.
Знахідка могили в Монголії – що відомо
Як писав УНІАН, у покинутій фортеці в Монголії виявили “елітне поховання”, яке містить рештки жінки, яка була одягнена в жовтий шовковий плащ. За даними дослідження, фортеця була частиною “довгої стіни”, яка простягалася через всю країну.
Також радіовуглецевий аналіз “добре збереженого” скелета показав, що покійна була жінкою, яка померла у віці від 40 до 60 років.
“Багатство могили, не тільки за кількістю поховальних речей, але й за їх різноманітністю, свідчить про те, що похована в ній літня жінка належала до елітного класу і була важливою фігурою в місцевому суспільстві. Сама могила відносно невелика, але кількість знайдених артефактів велика у порівнянні з іншими могилами того ж періоду”, – наголосив дослідник Шелах-Лаві.
