Листи Лесі Українки і перше нецензуроване видання «Кобзаря». Слов’янській бібліотеці у Празі – 100
(Рубрика «Точка зору»)
«Слов’янка» – найвідоміша бібліотека в Чехії відзначає свій 100-літній ювілей.
Слов’янська бібліотека – філіал Національної бібліотеки Чеської республіки, була заснована у 1924 році міністерством закордонних справ Чехословаччини.
І хоч на самому початку її фонди розміщалися у кількох приміщеннях, увагу вони відразу привернула своїм розмаїттям.
Саме завдяки цьому уряд за підтримки президента Томаша Масарика вже в 1929 році надав бібліотеці власне приміщення – знаменитий Клементинум – комплекс барокових споруд в самому центрі Праги, де бібліотека працює й зараз.
Слов’янська бібліотека від самого початку, також і нині є важливим центром українського освітнього і культурного життя, адже значну частину її книжкового фонду складає українська література.
Зібрана емігрантами
Значною мірою цьому завдачуємо активній позиції української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині (1919-1939).
Саме українські емігранти на початку 1920-х рр. на чеських землях наповнили своє життя активною освітньою роботою. Багато з них, покидаючи батьківщину, брали з собою в дорогу книжки рідною мовою.
Першу бібліотеку української літератури започаткував Музей Визвольної Боротьби України в Празі, заснований у 1925 році. Однак Музей, також його багатий книжковий фонд не пережили бомбардування Праги в лютому 1945 року. Книжки, які вдалося врятувати, були перенесені до Клементинуму, де суттєво поповнили збірку української літератури. Так збагатився її головний профіль – історична література, стародруки, рукописи, альманахи – нині найцінніші твори української книгозбірні.
Окрасою україніки в бібліотеці є перше нецензуроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, яке вийшло в Празі в 1876 році.
Також до найбільших надбань бібліотеки належить кореспонденція Лесі Українки – всього 184 листи періоду 1888-1945 рр., з яких 73 написані Лесею.
Листування Лесі Українки у 1944 році привезла до Праги її молодша сестра Ольга Косач-Кривинюк. У «Слов’янці» зберігаються також прижиттєві видання поетів «празької школи» – Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Оксани Лятуринської, Олени Теліги, Юрія Клена, Олега Ольжича.
Шанувальники образотворчого мистецтва знайдуть у Слов’янській бібліотеці багату збірку творів українських мистців, які жили і працювали у міжвоєнний період (1919-1939) у Празі. Особливу увагу привертають роботи Галини Мазепи, Василя Касіяна, Катерини Антонович, Василя Петрука, Миколи Кричевського, Михайла Михалевича.
Це найбільша збірка українського образотвочого мистецтва на чеських теренах. Близько півтисячі творів біблотека вже оцифрувала.
Видатні особистості
Важливо також, що історія «Слов’янки» тісно пов’язана з життям і працею низки відомих українців. Зокрема, наприкінці 1930-х рр. українську збірку в бібліотеці опрацьовував уродженець Чернігівщини, сотник Армії УНР, учасник Міжнародного з’їзду бібліотекарів і прихильників книги у Празі в 1926 році Олександр Гайманівський (1886 – 1963).
Українського пражанина Гайманівського в 1945 році радянський НКВС арештував, із сибірського ув’язнення він повернувся аж у 1957-му.
В українському відділі бібліотеки працював також видавець, публіцист і громадський діяч, уродженець Хмельниччини Петро Зленко (1891 – 1954) – одна з найавторитетніших осіб у середовищі української еміграції. І він був арештований органами НКВС, загинув на безмежних просторах ГУЛАГу, місце поховання досі невідоме. У Празі у 2021 р. на будинку, де жив відомий український бібліотекар, була встановлена пам’ятна таблиця.
До унікальних експонатів «Слов’янки» належить «Пам’ятна книжка» легендарної Української республіканської капели Олександра Кошиця.
Своє перше закордонне турне капела розпочала в Чехословаччині, перший концерт відбувся 11 травня 1919 році в празькому Національному театрі. Записи до «Пам’ятної книжки» вносились до 1923 року.
Нині можна в бібліотеці познайомитись із враженнями від зустрічей з капелою, які залишили письменник Володимир Винниченко, посол УНР в Чехословаччині Максим Славінський, письменник, актор і режисер Микола Вороний, королева Бельгії Єлизавета, член НТШ, мовознавець Василь Сімович, оперний співак Модест Менцинський.
Слов’янська бібліотека продовж багатьох років є також організатором виставок, наукових конференцій, присвячених українській історії, науці й культурі, участь в яких беруть учені й дослідники з України, Чехії, Словаччини, інших країн.
Ці акції привертають особливу увагу української діаспори в Чехії, українських студентів, які навчаються в празьких вишах.
З метою збагачення фондів, підтримки контактів з українськими письменниками Слов’янська бібліотека щороку бере участь у форумах видавців в Україні. Також і нині, у складні воєнні часи в Україні бібліотека продовжує поповнюватись українською літературою.
Відтак відома «Слов’янка» від часу свого заснування і зараз є важливим центром українського освітнього життя, місцем, де знають і розуміють українську мову і літературу, підтримують українські культурні традиції.
Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
