Чому одні люди ніколи не хейтять, а інші — постійно
Серія: «Психологія хейту та домінантного гумору»
Вступ редакторки
Вітаю, я Ксена — головна редакторка VTrendi.TOP.
Час від часу я відкриваю свою авторську колонку, щоб говорити про теми, які виходять далеко за межі новин чи трендів — про психологію, нейронауку, емоції та механізми, що формують поведінку людей у сучасному цифровому світі.
Це моя нова серія статей «Психологія хейту та домінантного гумору».
У ній я досліджую, чому одні люди реагують емпатією, а інші — приниженням; чому хейт стає для когось нормою; і які психологічні, біологічні та етичні механізми визначають наші реакції.
Ці тексти — про те, що стоїть за агресією.
І про те, що стоїть за людською гідністю.
У сучасному інтернет-просторі ми бачимо дивовижний контраст.
Одні люди, навіть стикаючись із провокаціями чи болючими темами, реагують співчуттям або просто мовчки проходять повз.
Інші — вибухають агресією: принижують, висміюють, пишуть токсичні коментарі так, ніби це їхній внутрішній обов’язок.
Чому одні ніколи не хейтять, а інші живляться цим?
Психологія та нейронаука мають чіткі відповіді.
Близько 20–30% людей мають природно підвищену чутливість нервової системи.
У таких людей:
-
активніші центри мозку, що відповідають за емпатію
-
сильніша реакція на несправедливість
-
здатність глибоко співпереживати
Для них приниження — не «жарт» і не гумор.
Їхня нервова система реагує співчуттям, а не агресією.
І це не слабкість.
Це ознака емоційної зрілості та високих внутрішніх стандартів.
Інша частина людей має більш реактивний, імпульсивний тип нервової системи.
Це люди, які:
-
швидко збуджуються
-
важко контролюють емоції
-
погано взаємодіють зі своєю тривогою
-
сприймають багато речей як загрозу
Будь-який пост чи новина можуть активувати їхні захисні механізми,
і агресія стає способом розрядки.
Хейт — це симптом внутрішнього стану, а не реакція на зовнішні події.
Є люди, які навіть під час конфлікту не переходять межу:
вони не знецінюють, не принижують, не сміються з природних особливостей.
Причина проста:
Вони мають сформовану етичну систему, яка не дозволяє бити нижче пояса.
Такі люди можуть критикувати, не погоджуватися, дискутувати —
але ніколи не нищитимуть іншу особистість, бо це суперечить їхнім цінностям.
Психологічні дослідження показують, що люди, які принижують інших, часто:
-
пережили насмішки або булінг у дитинстві
-
росли в атмосфері постійної критики
-
мали авторитарних або холодних батьків
-
отримували любов через умовність
Для таких людей приниження стає знайомим способом взаємодії.
Вони не атакують тому, що сильні.
Вони атакують, бо їм боляче.
Нейропсихологія пояснює:
Коли людина відчуває свою цінність,
вона не має потреби принижувати когось, щоб відчути перевагу.
Хейт — це спроба заповнити внутрішню порожнечу,
тимчасово відчути контроль чи значущість.
Емпати бачать біль і реагують турботою.
Хейтери бачать біль і реагують нападом.
Різниця — у внутрішньому стані.
Це:
-
сформована емпатія
-
емоційна зрілість
-
стабільна нервова система
-
глибокі моральні принципи
Хейт — це майже завжди маркер того, що людині боляче,
навіть якщо вона цього не визнає.
У час, коли інтернет дозволяє будь-які емоції, важливо розуміти:
Те, що люди пишуть у коментарях,
говорить набагато більше про них,
ніж про тих, кого вони намагаються принизити.
