На відновлення аварійної стіни будівлі найстарішого архіву України, що збудована в 1630 р., треба 8 млн грн.
Центральному державному історичному архіві у Львові закінчують протиаварійні роботи. Влітку там обвалилася частина склепіння, а стіна триповерхової 400-річної споруди відхилилася на 17 см від норми. Міська рада виділила гроші на проєктно-кошторисну документацію, а польський інститут Polonika – на першочергові протиаварійні роботи. Втім, на виведення стіни з аварійного стану треба щонайменше 8 млн грн. А всередині ще багато давніх розписів, які чекають на відновлення. Директорка архіву Олеся Стефаник розповіла ZAXID.NET про ситуацію станом на зараз.
Стіни будівлі давнього монастиря бернардинів, який збудували 1630 року, потерпають від вологості давно. Є відомості, що ще у 1819 році австрійська влада вже робила дерев’яні підпори в цьому місці. Тобто проблема існувала вже 200 років тому.
Зараз у внутрішньому дворику вологість стін помітна до висоти першого поверху. За словами директорки архіву, ситуація особливо погіршується останні 5 років, попри те, що торік за кошти фонду ALIPH замінили водостічні ринви.
«Вода підмиває фундаменти багато століть. У дворику скупчується вода. Треба робити дренаж, гідроізоляцію. Будь-який вибух неподалік може призвести до того, що стіна може повністю обвалитись», – розповідає Олеся Стефаник.
Після обвалу 9 липня фрагмента стіни комісія з питань ТЕБ і НС вирішила провести невідкладні протиаварійні роботи. Викладачі Львівської політехніки Андрій Пелех та Ігор Бокало розробили креслення укріплення. Міська рада виділила 700 тис. грн на проєктно-кошторисну документацію. Підтримав партнерів Польський інститут культурної спадщини за кордоном Polonika: зі свого резервного фонду на протиаварійні роботи виділив 1 млн грн.
Станом на зараз майстри закінчили укріплення стіни ззовні – її тимчасово підпирають дерев’яні балки. Такі ж конструкції встановлюють і всередині. Втім, таке рішення тимчасове. Щоб зміцнити стіну, яка відхилилася на 17 см, треба щонайменше 8,2 млн грн.
«Геологічні дослідження показали 15 шарів ґрунту вглиб п’яти метрів. На глибині 2,5 м стоїть каналізаційна вода, яка робить найбільшу біду. Щоб врятувати цю стіну, нам потрібно її стягнути спеціальними металевими тяжами по всій стіні. Будемо шукати грантодавців, адже тут зберігаються дуже цінні документи», – наголосила директорка архіву.
Сам колектор під монастирем, за висновками фахівців «Львівводоканалу», також потребує капітального ремонту. До слова, він теж має історичну цінність: саме в цьому місці переховувалася група євреїв, які врятувалися від нацистів в період Голокосту. У своїх спогадах вони згадували церковний спів з костелу при монастирі, який вони чули у каналізації.
Центральний державний історичний архів у Львові береже 1 млн 120 тис. справ, які датуються від XII ст. до 1946 року. Найдавнішими з них є берестяні грамоти зі Звенигорода 1100 року, папська грамота 1233 року на пергаменті.
У тому приміщенні, де пішли тріщини, раніше була монастирська бібліотека. Поодинокі проби на стінах підтверджують наявність розписів, які ще чекають розкриття і реставрації. У бібліотеці зберігалися судові книги XV-XVIII ст., вони і стали основою для створеного 240 років тому архіву.
Саме приміщення архіву – це колишній монастир бернардинів, що нині є пам’яткою національного значення і входить в охоронювану зону ЮНЕСКО. У колишній монастирській трапезній є добре збережені розписи поч. XVIII ст. на склепінні – біблейна сцена з царицею Савською. А на стінах – вж у гіршому стані фрески із зображенням інших бернардинських монастирів.
А у колишній чернечій келії під радянськими набілами 17 років тому випадково відкрили авторські малюнки тодішніх резидентів кляштора. Містичні зображення, як і решта розписів, чекають на своє відновлення.
