У селі Радьківка на Чернігівщині відновили козацьку церкву (фото)
Ремонти парафіянами давніх церков зазвичай мають досить трагічні наслідки для історичних пам’яток. “Блєщуча блєха” та “євроремонти” давно стали «притчею во язицех». Досить згадати лише сумну долі оборонної Онуфрієвської церкви в Гусятині на Тернопільщіні (XVI століття, пам’ятка національного значення), перетвореної не казна що. До неї вірні УГКЦ приліпили 4 (чотири), раніше неіснуючі бані, вкрили стіни ліпниною, пофарбували кращими сортами ядучої емульсійки та ще й прибудували портик перед входом із дрєвнєгрєчєскімі колонами та балюстрадкою у стилі радянського парку культури і отдиха сталінсько-хрущовських часів… Чи знищений стінопис Модеста Сосенка і Юліана Буцманюка в Славському… Чи останню скандальну історію із Тернопільською катедрою.
Відновлення Вознесенської церкви в селі Радьківка, що на Чернігівщині є надзвичайно рідкісним, навіть унікальним випадком, коли віруючі поставилися до давньої пам’ятки з усією можливою повагою.
Вознесенська церква є чудовим зразком класицизму. Її звів Федір Ракович – до зруйнування Січі, бунчуковий товариш. Ще три роки тому вона стояла в руїні. Храм відновлено зусиллями отця Петра (Павла Репетухи) та невеликого чоловічого монастиря, яким він керує. Монастир створили у 2010 році, тоді це був єдиний чоловічий монастир УПЦ КП у Чернігівській області. Ця новина дуже радує, адже Вознесенська церква – прекрасна і неординарна пам’ятка. Її фактично врятували від повного руйнування і забуття. Погляньте, який храм нині, і яким він був три роки тому.
Іншим “покращувачам” та “рагулізаторам” тут варто би взяти приклад, як потрібно ставитися до давніх храмів.
Детальну розповідь про храм та монастир читайте в нашій публікації «Радьківка. Монастир».
