Шевченкова Прага: пам’ятник і перший нецензурований «Кобзар» 1876 року
Кобзар: з додатком cпоминок про Шевченка писателів Тургенева і Полонського / Т. Г. Шевченко. – Прага: Друкарня Др. Ед. Грегра, 1876
Фото:dakiro.kr-admin.gov.ua (Creative Commons)
(Рубрика «Точка зору»)
Вже 15 років чеську столицю прикрашає пам’ятник Тарасу Шевченку скульптора Миколи Зноби. Його урочисто відкрив 25 березня 2009 року третій президент України Віктор Ющенко.
Монумент українського Кобзаря особливо нині, в час, коли Україна у війні відстоює свою незалежність, промовисто звертається до сучасників – чехів, словаків, усіх небайдужих – «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» (поема «Кавказ»).
Та особливу вагу Кобзар має для українських громадян, яких зараз у Чехії живе понад 600 тисяч, з яких більшість є біженцями. Для них празький пам’ятник Тарасові Шевченку є втіленням української інтелектуальної, культурної й головне – духовної спадщини України, символом незламної волі.
Встановлення пам’ятника Тарасу Шевченкові у Празі є також символічним продовженням Кобзаревої традиції на чеських землях. Мова про подію, яка сталась у 1876 році, тоді спільна мета звела подружжя просвітителів, громадських активістів Софію і Олександра Русових та історика, археолога Федора Вовка.
Вони задумали видати «Кобзар» Тараса Шевченка, втілити те, що в умовах тоді «закутої в кайдани» України не було можливим. Шукали видавця за межами України, знайшли його у Празі. Друкарня Едвара Ґреґра зі співчуттям і розумінням поставилась до справи.
Український бібліограф Петро Зленко про видання «Кобзаря» у Празі пізніше згадував: «Едвар Ґрегр співчував виданню творів найбільшого українського поета, і щоби обійти підозріння російських урядів, згодився означити своє ім’я як видавця книги».
Історична подія сталась наприкінці 1876 року, коли в чеській Празі побачило світ перше нецензуроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Виданий на чеських землях «Кобзар» мав історичну вагу ще й тому, що саме тоді, у 1876 році в Російській імперії вийшов так званий «Емський указ», який поставив під заборону українську мову і українську літературу.
Відтак у чеській Празі український «Кобзар» Тараса Шевченка на весь голос промовив до сучасників: українська мова жива, багата і милозвучна, «А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму», як зазначав Тарас Шевченко.
У фондах Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки, в будівлі відомого «Клементунуму» зберігається унікальне видання першого нецензурованого «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
