Як працюватиме закон про заборону РПЦ і чи об’єднаються ПЦУ та УПЦ?

В Україні політикум та ЗМІ вже назвали ухвалення закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який фактично забороняє Російську православну церкву в Україні, «історичною подією».

Як буде діяти закон? Чи є реальні підстави сподіватись, що його ухвалення підштовхне або процес переходу парафій від Української православної церкви до Православної церкви України, або й прискорить процес об’єднання двох церков?

В Україні є одна велика церква, яка має зв’язки з Російською православною церквою – це Українська православна церква (УПЦ), яка раніше в своїй назві ще додавала УАЦ (Московського патріархату), але вже понад два роки як формально відкинула абревіатуру «(МП)» від своєї назви.

Згідно з законом, тепер УПЦ матиме 9 місяців щоб повністю розірвати зв’язки з Москвою. І хоча на соборі у Феофанії під Києвом у травні 2022 року (через три місяці після початку повномасштабної агресії Росії проти України) УПЦ (МП) провела собор і заявила про незалежність від РПЦ, але остаточно зв’язки з Москвою розірвані не були.

На що звернули увагу кілька експертиз.

Предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій і далі є членом Священного синоду РПЦ, всі єпископи УПЦ є й далі членами Архієрейського собору РПЦ, чимало священників УПЦ і далі поминають ім’я патріарха РПЦ Кирила в своїх літургіях.

Ситуація загострює й поведінка самого патріарха РПЦ Кирила під час війни Росії проти України, яку він всіляко підтримує і навіть називав її «священною» – тобто такою, участь в якій змиває всі гріхи для російських солдат, які воюють проти України.

Це викликає великий резонанс в українському суспільстві, чимало представників якого вважають РПЦ ідеологічним знаряддям в руках Кремля.

Згідно з опитуваннями, 63 відсотки українців виступають за заборону УПЦ (МП), а понад 80 відсотків населення України не довіряють тій церкві і вважають, що держава має діяти активніше в релігійній сфері.

За інформацією СБУ, понад 100 священників УПЦ є фігурантами кримінальних справ, проти 50 з них висунуто підозру, понад 20 вже не на свободі. Причини різні – і допомога російським окупаційним військам, колаборанство, зберігання підривної літератури, агітація за «русский мир», виправдування агресії Росії тощо.

Ось і свіжа новина: СБУ викрила священника УПЦ, який очікував приходу російських окупантів на Вінничину. Протоїрей відкрито вихваляв російського президента Володимира Путіна на зустрічі з вірянами.

«Історична подія»

Багато депутатів, які голосували за закон 8371, а таких було 265, назвали голосування «історичною подією» в соцмережах. Закон серед іншого передбачає, що РПЦ не може бути власником, учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.

«Захищаючи наш народ від російської агресії, ми маємо разом робите це не лише на полі бою, інформаційній, дипломатичний, економічній та інших сферах, але відповідно і в духовній сфері. Бо без духовної незалежності від Кремля, від російської «імперії зла», ми не можемо говорити про нашу справжню незалежність. Маємо справді зараз історичне рішення», – сказав в ефірі телемарафону предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

«Закон дає можливість всім релігійним структурам, які ще не зробили цього, справді зараз повністю звільнитися від контролю Москви. І ми зі свого боку знову й знову закликаємо всіх православних в Україні, які ще цього не зробили, відкинути нарешті це російське ярмо», – додав Епіфаній.

Голова Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який був одним з тих, хто просував цей закон, сказав Радіо Свобода, що війна продемонструвала, що «РПЦ – це, очевидно, ворожа організація, частина ворожої держави і саме тому закон її забороняє».

«Що стосується того, чим є УПЦ – буде з цього приводу, згідно закону, проведено ще нове дослідження. Звичайно, що там може бути використана, я думаю, що і буде використана та експертиза (Державної служби з етнополітики та свободи совісті – ред.). Я хочу тільки підкреслити, що як з точки зору самої так званої РПЦ, УПЦ є її частиною, так і з точки зору всіх інших православних церков… Так от з їхньої точки зору УПЦ – ніяка не незалежна церква, а частина РПЦ», – сказав Потурає в інтерв’ю.

Реакція УПЦ

Голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент сказав, що церква, до якої він належить і яка зараз має довести розрив зв’язків з Москвою, буде діяти і далі.

«Українська православна церква і надалі буде жити як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських вірян та помісних церков світу. Це об’єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об’єктивну річ призведуть лише до дискредитації, в тому числі й міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати», – сказав митрополит Климент «Громадському».

Він стверджує, що закон, за який нині проголосували депутати, – більше не про саму церкву, а про її майно. За словами митрополита Климента, така ситуація нагадує історичні паралелі з комуністичним минулим – часом гонінь на церкву.

«Це, звичайно, некоректне порівняння, бо в нас не 1937 рік. У нас не пересідлують за віру Ісуса Христа і не розстрілюють священників. Натомість ідеться про те, що Українська православна церква має розірвати свої церковно-канонічні, адміністративні зв’язки з Московським патріархатом, який благословляє і виправдовує путінську війну. Україна – це демократична держава, яка взяла на себе міжнародні зобов’язання дотримуватись релігійної свободи. Всі церкви, в принципі, погоджуються, що потрібно захищати національну безпеку від зовнішніх релігійних впливів, – прокоментував ситуацію релігієзнавець Андрій Смирнов в інтерв’ю ВВС.

В інтерв’ю є Радіо Свобода митрополит Климент з УПЦ ще раз відкинув зв’язки його церкви з Москвою.

«Я би хотів лише зауважити, що цей закон – про релігійні організації, які афілійовані з закордонними центрами. Так от, Українська Православна Церква, відповідно до всіх документів, які є легітимними в Україні, не афілійована з жодним закордонним центром», – сказав Климент в інтерв’ю.

Зараз за кількістю парафій УПЦ та ПЦУ приблизно вирівнялись: УПЦ має десь 9 тисяч парафій, а ПЦУ – до 9 тисяч.

До речі, з 9 тисяч храмів, що має УПЦ, десь третина – це пам’ятки архітектури, якими насправді володіє держава, і які перебувають на правах оренди в громад цієї церкви. І держава – що було вже багато разів – може просто припинити угоду про оренду і забрати храми, які мають історико-архітектурну цінність.

За час Великої війни Росії проти України до ПЦУ перейшло біля двох тисяч парафій і цей процес триває. Як каже предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, десь щодня переходять одна-дві-три парафії від УПЦ.

Як прогнозують релігієзнавці, можливо, процес переходу трохи пришвидшиться з ухваленням закону.

Отже, тепер є дев’ять місяців і триватиме, як сказав спікер парламенту Руслан Стефанчук, перехідний період, коли окремі юридичні особи в УПЦ ПМ мають довести відсутність зв’язку з Російської церквою.

Справа в тім, що окремими юридичними особами є і митрополія УПЦ, і її єпископати і окремі релігійні громади… Тому цей процес перевірки відповідності закону буде тривалим.

Але як сказала Державна служба з етнополітики і свободи совісті, тільки суд вирішуватиме питання щодо припинення діяльності релігійної організації, яка відмовилась виконувати припис ДЕСС про розірвання її зав’язків з РПЦ.

«Закон дає можливість всім релігійним структурам, які ще не зробили цього, справді зараз повністю звільнитися від контролю Москви. І ми зі свого боку знову й знову закликаємо всіх православних в Україні, які ще цього не зробили, відкинути нарешті це російське ярмо», – сказав предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

Чи буде об’єднання?

У день голосування закону 8371 з’явилась інформація, що до України прибуває спеціальна делегація від Вселенської патріархії і вона має провести переговори з митрополитами Епіфанієм, Онуфрієм, а також і з президентом Володимиром Зеленським, який наполягав на ухваленні закону «для здобуття духовної незалежності».

Не виключено, що місія посланців патріарха Варфоломія – дізнатись думку ключових осіб щодо ідеї можливого об’єднавчого процесу між ПЦУ та УПЦ, який, як очікують, може отримати імпульс через ухвалення закону, що забороняє Московський патріархат в Україні.

Митрополит Климент з УПЦ сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що його церква звернулася до ПЦУ про діалог щодо об’єднання ще в 2022 році.

«Однак ПЦУ постійно ставить якісь умови, постійно ставить якісь заперечення. До речі, навіть були такі заяви від очільників ПЦУ, що вони не зацікавлені у цьому зверненні. Тому ще раз кажу, що справи і заяви – це далеко не одне й те саме», – каже в інтерв’ю один з чільних митрополитів УПЦ.

Зі свого боку предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній каже, що готовий прийняти нові парафії, які висловлять бажанні перейти до його церкви від УПЦ, але також закликає і до діалогу щодо об’єднання двох церков.

«Ми звертаємось, ми відкриті, ми протягнули нашу руку митрополиту Онуфрію, єпископату і духовенству з закликом розпочати діалог без попередніх умов. Ми звертаємося до вірних, адже від них залежить наше спільне українське майбутнє, – каже Епіфаній. – Ми готові до діалогу, але знову ж таки на сьогодні ми не отримали жодної відповіді. Ми очікуємо, але, на жаль, вони навіть не бажають спілкуватися із нами».

«Ми відкриті, наші двері відкриті, наші серця відкриті, ми готові до єднання в цей непростий час випробування війною, коли агресор справді намагається нас знищити. Коли ми будемо єдиними, ми будемо ще більш сильними, дамо відсіч і Україна неодмінно переможе», – додає Епіфаній.

Микита Потураєв, очільник гуманітарного Комітету Ради, теж закликає дві церкви до об’єднання і що зараз м’яч на половині УПЦ, яка має розірвати всі зв’язки з Москвою.

«Так, вони можуть відгукнутися на заклик митрополита Епіфанія, відновити діалог і почати все ж таки процес об’єднання, – каже Потураєв в інтерв’ю Радіо Свобода. – Це, звичайно, було би в інтересах українського народу, якому вони служать, як вони кажуть. Якщо ви церква українського народу, то, будь ласка, в інтересах народу, щоб в Україні була єдина автокефальна помісна церква».

Для об’єднання, вочевидь, треба й відкликати попереднє рішення УПЦ (МП) щодо розірвання спілкування зі Вселенським патріархатом, який в 2019 році дав томос про автокефалію помісній ПЦУ. Тоді, майже шість років тому, УПЦ (МП) разом з РПЦ пішла на розрив з Константинополем.

«Звичайно, давно йде мова про те, що двом православним юрисдикціям в Україні потрібно об’єднатися на підставах томосу про автокефалію, який був наданий Вселенським патріархом, – пояснює релігієзнавець Андрій Смирнов. – Ми розраховуємо, що буде знайдений певний механізм чи перехідна модель для того, щоби частина УПЦ, яка проукраїнські налаштована, спочатку би відновила спілкування з церквою-матір’ю – Вселенським патріархатом, а потім започаткувала діалог з ПЦУ про об’єднання. Цей шлях буде важкий, довготривалий, але альтернативи діалогу не існує».

А голова ДЕСС Віктор Єленський сказав журналістам 21 серпня, що в разі звернення предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія про входження його церкви до ПЦУ, він зможе запропонувати справедливу модель, «де не буде принижених і ображених, переможців і перможених, де кожен залишиться при своїх».