Як Італія допомагає у відбудові культурних пам’яток України

РИМ – Італія – один із активних фінансових донорів України у відбудові архітектурних пам’яток, пошкоджених внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Уряд Джорджі Мелоні зобов’язався взяти під опіку насамперед історичні об’єкти міста Одеси та області. Перелік споруд для реконструкції ще визначають, а наразі триває часткове відновлення лише Спасо-Преображенського кафедрального собору. Підтримка від італійців уже надходить, однак кошти отримують із запізненням й ремонтні роботи в храмі сповільнені, говорять співрозмовники Радіо Свобода. Причина? Пояснюють: бюрократична тяганина. Водночас експерти визнають: про повноцінне відновлення українських міст доведеться дбати після війни.

Чому Одеса? Виділимо принаймні п’ять причин.

По-перше, як говорить міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, «це місто має сильний італійський культурний відбиток і є частиною нашої ідентичності». Політик має на увазі видатних архітекторів – братів Франческо та Джованні Баттіста Фраполлі, Франческо Боффо, Джорджо Торрічеллі. На початку XIX століття ці зодчі були авторами проєктів з розбудови міста-перлини півдня України та спорудили відомі палаци у класичному стилі. Через два століття на місце архітекторів-розбудовників в Україну їдуть італійські архітектори-відбудовники.

По-друге, Італія відіграла важливу роль для внесення у січні 2023 року історичного центру Одеси до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. «Італійська делегація в Комітеті ЮНЕСКО активно просувала це питання і виступала за те, щоб Одесу захистили», – стверджує Іван Ліптуга, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради.

По-третє, у приморському місті проживає помітна спільнота італійців.

По-четверте, портові Генуя та Венеція співпрацюють з Одесою як міста-побратими.

І по-п’яте, пожвавлення зв’язків може сприяти взаємній підтримці, адже Рим й Одеса конкурують за місце проведення всесвітньої технологічної виставки EXPO-2030.

Кабінет Мелоні зобов’язався очолити поточну і майбутню післявоєнну відбудову в Україні, поставивши це завдання пріоритетним під час цьогорічного головування Італії у «Групі семи». Стартувала така підтримка 26 квітня 2023 року, коли в Римі відбулася двостороння конференція з відновлення України. Тоді в заході взяли участь понад тисяча підприємств з двох країн.

За даними Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, внаслідок широкомасштабного вторгнення станом на 16 жовтня 2024 року в Україні поруйновані 457 культурних об’єктів. Найбільше пошкоджень зареєстрували на Донеччині (123), Харківщині (73) та Одещині (50).

Перший у черзі на реконструкцію – Собор

Невдовзі після того, як російським ударом вночі 23 липня 2023 року був значно пошкоджений найбільший православний храм міста – Спасо-Преображенський собор, італійська представницька делегація вже у вересні відвідала поруйнований об’єкт архітектури. Тоді оголосили про створення «Лабораторії з реконструкції України» у партнерстві з ЮНЕСКО. Заявлена мета звучить амбіційно: завдяки архітектурному know how Італії та досвіду її інституцій сформувати європейський простір для сталої та інноваційної реконструкції з увагою на соціальну інфраструктуру й заклади культури.

До «Лабораторії» увійшли авторитетна Міланська агенція архітекторів Triennale та Римський музей сучасного мистецтва MAXXI за підтримки МЗС Італії й Міністерства культури. У Міністерстві зовнішньої політики призначений спеціальний посланець з питань реконструкції в Україні – колишній посол Італії в Києві Давіде Ла Чечілія. Цей крок став офіційною заявкою про участь італійської сторони у відновленні, зокрема й Собору. Радіо Свобода контактувало з чільним посланцем та учасниками проєкту, але вони відмовились від інтерв’ю. Посадовці послалися на зайнятість або на «велику кількість залучених суб’єктів та невизначеність багато чого».

У лютому 2024-го Італія та Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО підписали угоду про фінансову допомогу від Рима на 500 тисяч євро. Запланували часткове відновлення даху і системи опалення пошкодженої релігійної структури. Про ключову роль організації ЮНЕСКО у цьому проєкті, а вона тепер відповідальна за культурні об’єкти міста, наголошують як у Римі, так і в Одесі. І додають: коли від слів перейшли до діла, з’явилися перепони передусім бюрократичного характеру.

За даними джерел Радіо Свобода, ці кошти італійці виділили ще наприкінці 2023 року. Однак у місце призначення перший транш – близько 100 тисяч євро за посередництва ЮНЕСКО – прийшов у травні 2024 року. На решту грошей ще чекають. Як пояснюють посадовці в Італії, система працює так: Італія дає фінанси, якими розпоряджається ЮНЕСКО і які потім витрачає Україна (Одеса).

Через тривалу затримку іноземних економічних ресурсів власниця структури – Одеська єпархія УПЦ (МП) однак приступила до дій. «У Соборі впродовж цього часу (з моменту часткового руйнування пройшло тоді 10 місяців) за кошти прихожан зробили майже все, що входило у згаданий контракт. Бо в угоді йшлося про терміновий дах, але він не був потрібен. Місцеві будівельники переробили поруйнований дах на постійний», – розповів подробиці для Радіо Свобода Іван Ліптуга, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради.

«Виникло непорозуміння між усіма сторонами, бо кожна з них – італійська, ЮНЕСКО та єпархія – мають свої підходи, – додав посадовець. – Виділених грошей було достатньо для відновлення лише частини даху. Але оскільки це вже зробила єпархія за власні ресурси, тоді ці італійські кошти підуть на відновлення системи опалення собору. Поки що виконані роботи на 80 тисяч євро: в обсягах собору – це крапля в морі».

Посприяти розблокувати ситуацію долучилися італійські парламентарі, які відвідали Одесу на початку жовтня цього року.

Голова делегації, депутат від правоцентристської проурядової партії «Вперед, Італіє!» Джорджо Мулè за підсумками поїздки у розмові з Радіо Свобода повідомив: «Ми відвідали Спасо-Преображенський собор, щоб зрозуміти масштаб руйнувань, ми поговорили з духовенством храму. Розглянули також процедури ЮНЕСКО, які досі не дозволяють завершити частину тих робіт, на які гроші вже виділили. Йдеться про внутрішні процедурні моменти ЮНЕСКО. Профільні італійські інституції продовжують тиснути на організацію, щоб пришвидшити процес відновлення собору і дотримуватися зобов’язань, які взяла на себе Італія».

Зобов’язання про нагальне відновлення інших історичних будівель в Одесі зафіксували в італійсько-українському меморандумі. Документ сторони підписали у червні поточного року в Берліні на полях міжнародної конференції з відбудови України. Передбачені 45 мільйонів євро від Італії для проведення упродовж трьох років термінових протиаварійних та консерваційних робіт у пошкоджених об’єктах культурної спадщини охоронної зони ЮНЕСКО в Одесі. Як повідомив Радіо Свобода депутат Джорджо Мулè, конкретні пропозиції з виконання двосторонніх угод щодо відновлення інших історичних місць будуть визначені в Римі 10-11 липня 2025 року під час міжнародної конференції з відбудови України.

Але керівництво Одеси вже обговорює з чільними представниками Італії, які саме пошкоджені будівлі беруться фінансувати коштом італійців. «Створена наглядова рада з представників місцевої влади Одеси та італійської сторони і розглядаються три напрямки співпраці: відновлення кількох будинків-історичних пам’яток та культурних закладів, розробка комплексної документації щодо об’єктів ЮНЕСКО (це документація, яка потрібна для управління об’єктами Всесвітньої спадщини) і третє – це підтримка освітніх проєктів у сфері збереження культурного надбання (підготовка профільних фахівців)», – повідомив Радіо Свобода посадовець Одеської міськради Іван Ліптуга.

За його словами, йдеться про можливу реконструкцію італійським коштом від 5 до 11 пошкоджених палаців. Але й з цим проєктом не все просто. Що саме доручати відбудовувати італійцям? Між Одеською обласною адміністрацією, міською радою та Міністерством відновлення й інфраструктури України точаться дискусії. Міська рада наполягає на відновленні культурних об’єктів міста – обласна адміністрація прагне внести до списку лікарні, бомбосховища й системи міліорації сільського господарства.

«Бюрократія все гальмує, вона на всіх рівнях присутня. Італійці прагнуть допомогти, але, наприклад, з дня підпису меморандуму минуло близько пів року і досі невідомо, що саме будуть ремонтувати та як. Та й з української сторони є проблеми, бо постійно змінюються люди на відповідальних посадах», – зазначає Ліптуга.

Одеська міська рада ставить на меті зосередити ці ресурси – близько 45 мільйонів євро, уточнює посадовець – саме на відновленні історичної спадщини міста. Тобто, завдання номер один – не розпорошувати фінанси на портову інфраструктуру чи сільське господарство. «Бо вийде як із Собором: хочеться всього й зразу, а отримуєш нічого і поступово», – застерігає Іван Ліптуга, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради.

Підготовка фахівців-реставраторів

Тим часом сторони започатковують навчальні проєкти з підготовки українських спеціалістів для керування та проведення, зокрема, реставраційних робіт культурних споруд. Про перебіг процесу йшлося 10 жовтня 2024-го на конференції в Сенаті Італії, де зібралися деякі політики, підприємці-архітектори та представники академічних кіл з двох країн. Одним з початківців на цьому шляху стала італійська Фундація EULO при університеті міста Бреша. Вони почали співпрацю з українськими вишами, але наголошують: «Ми не виступаємо менторами, які лише повчають, ми прагнемо взаємного обміну досвідом з українськими колегами».

«Наше завдання – створити навчальні курси для техніків, інженерів-архітекторів, реставраторів. Це дозволить їм здобути знання про стандарти і нормативи для проєктування та управління інфраструктурою, що застосовують в ЄС. В контексті євроінтеграції України цей проєкт ми вважаємо важливим», – розповів Радіо Свобода професор Мауріціо Тіра, голова Фундації EULO (місто Бреша).

Поки що планують запустити онлайн-курси з теорії, бо, кажуть, логістично це швидше й простіше. Надалі йтиметься про конкретні проєкти на місцях. Наприклад, слід реконструювати певну будівлю історичного значення, тоді готуватимуть окремий план. «Звісно, відбудова об’єктів, коли тривають бомбардування – це великий виклик, але наше зобов’язання – передати українським партнерам стандарти ЄС у сфері реконструкції, щоб відбудовчі процеси рухалися з дотриманням норм законодавства країн Євросоюзу», – додав Мауріціо Тіра.

У планах відновлення культурної спадщини українських міст Міністерство культури Італії передбачило співпрацю в таких напрямках:

• 3D моделювання церков для отримання цифрової документації в разі пошкодження у воєнний час,
• підтримка з боку «Підрозділу карабінерів для збереження культурної спадщини», щоб сприяти пошуку вкрадених культурних цінностей,
• допомога у збереженні цифрової документації про історичне надбання України, передаючи відповідні дані на сервери євроспільноти,
• сприяння Італійської асоціації реставраторів Assorestauro в наданні навчальної і технічної підтримки українським експертам, управлінцям історичних об’єктів.

Делегація фахівців асоціації Assorestauro влітку минулого року перебувала в Києві і провела дводенний семінар на тему реставрації та реконструкції. Йшлося про відновлення історичних палаців, пошкоджених внаслідок землетрусів і природних катаклізмів, які регулярно трапляються на Апеннінах. Зміцнення будівельних структур, щоб запобігти обвалам, очищення поверхні й методи реставрації фасадів. Ця сама організація здійснила і тривимірне моделювання кількох київських церков.

Повноцінна відбудова – після війни?

За даними міністра закордонних справ Антоніо Таяні, від початку повномасштабного вторгнення російської армії допомога Україні включно з військовими пакетами та внеском італійців у рамках ЄС становить понад 2 мільярди євро. Порівняно з іншими країнами ЄС, Італія далеко поза десяткою провідних донорів України, які надають фінансову та військову підтримку. Деякі опоненти урядової більшості та експерти закидають, що разом з планами нагальної реконструкції слід збільшувати й зосереджувати увагу на військовій підтримці Києва. Для справжнього відновлення українських міст, кажуть, треба допомогти вигнати противника й гарантувати безпеку в Україні.

На думку журналіста Антоніо Альбанезе, міжнародного оглядача інформагентства AGCNEWS, Рим надав Україні зброї стільки, скільки зміг – годі сподіватися на більше.

«Попередні десятиліття країна вела політику обмеженого фінансування оборонного комплексу. Вже нині, за моїми даними, не має можливостей передати більше зброї для ЗСУ. Якщо стосовно економічної допомоги для реконструкції енергосектору і пам’яток культури країна знайшла ресурси, то в плані оборони італійський уряд має деякі труднощі. Італія – на 17-му місці серед країн-контриб’юторів військової допомоги Україні», – зазначив для Радіо Свобода журналіст Альбанезе, учасник римської конференції щодо відновлення України.

Член проурядової більшості в парламенті, депутат Джорджо Мулè підтвердив у коментарі: «Якщо говорити про військову допомогу, то що могли, вже зробили, навіть жертвуючи нашою безпекою. Ми погодилися, серед іншого, у дев’яти пакетах військової допомоги передати Україні дві зенітно-ракетних батареї SAMP/T».

Уряд Джорджі Мелоні відстоює заборону для ЗСУ наносити удари по військових об’єктах в Росії. І поки у цьому питанні не буде згоди Парижа, Берліна, Лондона, а головне Вашингтона, не слід чекати позитивної відповіді з берегів Тібру, дають зрозуміти політики. Взагалі у римських палацах влади більше схильні говорити про дипломатію й реконструкцію, ніж про військові зусилля Києва та ЄС у вигнанні російського агресора з України.

«Стосовно дозволу бити по Росії, то Рим діє спільно з іншими країнами НАТО. Ми підтримуємо вступ Києва в НАТО з перспективою розв’язання конфлікту для досягнення справедливого миру з гарантуванням територіальної цілісності України. Італія прагне бути попереду в дипломатичному процесі вирішення війни. Хотілося б уникнути застосування західних ракет по Росії, бо це призведе до брутальнішого протистояння з боку Росії. Тож ми надаємо перевагу дипломатичним переговорам, ніж застосуванню далекобійної зброї по Росії», – сказав Радіо Свобода Джорджо Мулè, заступник спікера нижньої палати депутатів парламенту.