Може увійти в підручники – у Молодому театрі презентували «некомфортну» для глядачів виставу
На пресконференції перед початком вистави Мойсеєв розповів, що йому завжди незручно формулювати закладені у виставі посили.
«Я вважаю, що виставу потрібно дивитися, і кожен отримає той меседж, який у ньому зрезонує», – сказав він.
Читайте також
За словами режисера, виставу створили ще до того, як він очолив театр у травні 2025 року. До нього закладом керував український режисер Андрій Білоус. 14 травня він повідомив, що за власним бажанням звільнився з театру. Це відбулося на тлі звинувачень його в сексуальних домаганнях до студенток.
«Це взагалі несподіванка. Тобто сам факт мого повернення до Молодого театру. Ніхто ж не передбачав, що коли ми робили виставу в рамках незалежного проєкту, навіть у страшних снах не думали, що усе так станеться. І коли це сталося, то всі сказали: «Так це ж божа воля». Щоб вистава не загинула, щоб вона не загубилася, треба поставити її на цій сцені», – розповів митець.
Виконавиця однієї з головних ролей, українська акторка Валерія Ходос наголосила, що її «розносить» під час виконання ролі від можливості говорити усе, що не можна говорити публічно.
«Ми повинні почати озвучувати те, що накипіло за час повномасштабної війни. Треба починати говорити, – вважає вона. – Мені здається, що кожен має подивитися цю виставу, хоча б щоб зрозуміти, як це, коли актриса дочекалася ролі, у якій вона говорить те, про що мріє і на що не вистачає сміливості говорити у житті. Навіть якщо вистава вам не сподобається, це ідеальний варіант, як на мене, щоб зачепити у глядача болюче, нестримне й неадекватне».
Колега Ходос по сцені, український актор Сергій Калантай жартома додав, що йому подобається грати цю виставу, оскільки після неї отримує багато квітів.
«Глядачам подобається ця вистава, як не дивно це звучить. Але та реакція, яка мене вразила, була у Дніпрі. Ми вийшли на авансцену, а аплодисментів немає… І ми не розуміли, де хто не ту репліку сказав чи в кого штани порвалися, що глядач мовчить. А він плаче… І за кілька секунд понеслися овації», – пригадав Калантай.
Після прем’єри Ходос у Facebook зазначила, що у виставі порушують питання пропаганди й формування української свідомості.
«Маємо нахабність думати, що започаткували політичний театр, і маємо намір із часом з’явитися в підручниках з історії театру, – вважає акторка. – Це не театр, який розважає. Це театр, що через біль, ненависть, агресію до почутого запускає певні процеси в душі – процеси, які я б назвала пробудженням свідомості. Ми робимо некомфортно. І саме тому я безмежно дякую нашим глядачам, які заходять разом із нами в цю роботу».
Контекст
Вистава створена на основі п’єси сучасного українського драматурга Максима Курочкіна про пропаганду й війну. У центрі сюжету – зустріч військовослужбовця із трьома жінками у прифронтовому місті. Звичайна перукарня перетворюється на простір, де повсякденність переплітається із пророцтвами, зазначили в матеріалі. Автором сценографії є український художник Володимир Карашевський.
У виставі задіяні не лише актори театральної трупи, а й запрошені артисти з Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка – Дмитро Чернов, Сергій Калантай, Наталія Ярошенко й Дар’я Легейда.
