Із 300-т видавництв України 40 – у Харкові. Відлуння атак Росії на Книжковому Арсеналі
Удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові, яка випускає у світ книжки для деяких найвідоміших українських видавництв, не минув без наслідків від російської агресії для українського книговидавництва. Інститут книги каже: хоча книжкова галузь продовжує розвиватися, всі видавництва постраждали так чи інакше.
«Ми скасували психологічне тестування співробітників, тому що здоровою людиною ту, яка працює зараз у Харкові, не можна назвати», – чи то жартома, чи то всерйоз сказав Гнат Лагуна, керівник відділу асортименту видавництва «КСД», на дискусії про книговидавництво в Харкові у рамках Книжкового Арсеналу.
Атака РФ 23 травня знищила один із великих друкарських комплексів – «Фактор-Друк». Це привернуло загальну увагу до того, як російська агресія впливає на книговидання в Україні, що стрімко розвивалося останніми роками. Але в Українському інституті книги кажуть: так чи інакше постраждали всі видавництва, розташовані в Харкові.
Читайте також: Україна відчує брак шкільних підручників після знищення у Харкові типографії – Політучий
За даними реєстру Opendatabot, в Україні зареєстровано 479 підприємств, які спеціалізуються на книговидавництві. Інститут книги виділяє 300 таких, що видали хоча б п’ять книжок для комерційного розповсюдження і надіслали обов’язкові примірники до Книжкової палати України. З них 40 – у Харкові.
«Від війни за 2 роки постраждали всі видавництва (зокрема, і в Харкові – ред.), насамперед через втрати/відтік персоналу, релокацію, деякі – через руйнування офісів, складів з продукцією, книгарень, друкарень тощо. Вважається, що фізичних руйнувань приміщень і складів налічується близько трьох десятків», – повідомили Радіо Свобода в Інституті, зазначивши, що точних даних установа не має.
Все починається в Харкові
Також у на Харківщині (абсолютна більшість – у самому Харкові) зосереджена найбільша після Києва кількість друкарень, які можуть друкувати книги разом з іншими матеріалами.
Ми навчилися працювати дистанційно під час ковіду, але в нас є склади, і це найбільший ризик
Із 26 співробітників харківського видавництва АССА, яке спеціалізується на дитячій та навчальній літературі, половина залишаються в місті, розповіла на тій же дискусії директорка Світлана Фельдман.
«Ми навчилися працювати дистанційно під час ковіду, але в нас є склади, і це найбільший ризик. Один склад у нас у підвальному приміщенні, він більш-менш безпечний», – розповіла вона.
В якийсь момент видавництво спробувало, за сприяння Міністерства інфраструктури, передислокувати принаймні один склад до Луцька. Фельдман каже: зрештою, співробітник, який відповідав за його роботу на новому місці, повернувся до Харкова, відтак і склад довелося повернути.
У Харкові ж розташована одна з найбільших друкарень в Україні «Юнісофт», на територію якої впав російський снаряд навесні 2022 року. Комерційний директор друкарні Михайло Хрипак розповів: перенести обладнання під землю немає можливості, тож співробітники спускаються до бомбосховища «після першого прильоту».
«Працюємо там, де працювали завжди. Єдине, що ми зробили останнім часом, тиждень тому почали навколо друкарні розташовувати великі мішки з піском: ми перекриваємо весь периметр так, щоб у разі ураження мінімізувати наслідки».
Гнат Лагуна пояснює розташування видавництва «КСД» в Харкові зокрема близькістю виробничих потужностей друкарень і складів.
«Тобто все зав’язано зараз саме на цьому місці», – підсумовує він.
Обгорілі книги на Арсеналі
Від стенду з книжками, знищеними російською атакою на друкарню «Фактор-Друк», все ще пахло гаром у перший день відкриття Книжкового Арсеналу. Фестиваль почався 30 травня і тривав до 2 червня. За даними організаторів, подію відвідали до 35 тисяч людей, до неї долучилися 100 видавців і п’ять книгарень.
Експозицію з 30 книг вирішили додати до раніше запланованих проєктів, щоб привернути увагу до атаки, розповідає директорка фестивалю Юлія Козловець.
Після російського удару по Харкову 23 травня українська письменниця Оксана Забужко припустила, що друкарню розбомбили «прицільно», саме тоді, коли там готували великі тиражі до Книжкового Арсеналу.
Директорка фестивалю Юлія Козловець розповідає, що перетік події більше залежав від ситуації в Києві – повітряних атак та відключень світла. Водночас вона підкреслює – удар по «Фактор Друк» був не першою атакою на харківських друкарів:
«Ця тема актуальна вже доволі давно, просто те, що сталося напередодні Книжкового Арсеналу, за масштабом цієї трагедії, тим, скільки людей загинуло, скільки втрат було – стало величезною і дуже болючою втратою».
Деякі автори, які планували презентувати свої книжки на Арсеналі, не змогли цього зробити через знищення їхніх накладів. Наприклад, згоріли майже всі екземпляри «Мисливців за щастям» військового Валерія Пузіка – вціліли всього 200 книжок.
«В якійсь частині люди змогли купити ті книжки, які, врешті, доїхали до Арсеналу. Але, наприклад, видання «Слова і кулі» – це видавництво Vivat, теж проєкт від Українського ПЕНУ, створений у співпраці з медіа «Читомо», то ця книжка повністю була знищена, і події відбувалися за відсутності самого видання», – каже очільниця фестивалю.
За спостереженнями Козловець, війна вплинула на асортимент книг: у портфелі кожного видавництва сьогодні є книжки про війну, а також книжки за авторством військових, у тому числі загиблих. Також зріс інтерес до української класики та історичної літератури, на який видавці «відповідають як можуть, і це надзвичайно тішить».
«Також якість книжок, верстка, дизайн, поліграфія, дивлячись на те, що поліграфісти видавці сьогодні, працюють в надзвичайно складних
Емоційно цей фестиваль був дуже важливий саме як місце взаємної підтримки і гуртування
умовах – вона дуже висока, і це дуже круто. Ми всіляко як організатори фестивалю запрошували аудиторію наших відвідувачів підтримувати видавців гривнею, купувати книжки, дякувати їм наживо на стендах. Мені здається, що емоційно цей фестиваль був дуже важливий для нас всіх саме як місце взаємної підтримки і гуртування», – каже Козловець.
Росте виручка, але не тиражі
На запитання про стан книжкового ринку Інститут книги повідомив:
- видавці у 2023 році удвічі поліпшили виручку порівняно з 2022-м, а також перевищили показники 2021-го більш, як на третину
- водночас, 38% тиражів 2023 року склали шкільні підручники на державне замовлення
- самі тиражі, за даними Книжкової палати, складають лише 55% від випуску 2021 року
«Отже, збільшення виторгу значною мірою можна пояснити зростанням цін на книжки. За підсумками І кварталу 2024 триває успішний поступ великих видавців: 19 з 22 найбільших мають фінансове зростання порівняно з І кварталом 2023 року», – повідомляє установа.
Інститут також наводить дані про бібліотеки: повністю зруйновані 154, ще понад 750 зазнали часткових руйнувань і пошкоджень, знищено понад 1,8 мільйонів книжок. Про становище бібліотек на захоплених Росією територіях відомо лише, що «окупанти вже завезли понад 2,5 млн примірників книжок для публічних і шкільних бібліотек».
Менше дітей, більше молоді
Серед співробітників АССА у Харкові залишилася лише одна сім’я, в якій є діти, каже Світлана Фельдман, і вона наполягає, що родинам із дітьми варто виїздити з міста: «зараз це не місце для дітей».
Харківський книжковий ринок відчув цю тенденцію – за словами Гната Лагуни, попит на дитячу літературу впав:
«У Харкові дуже відчутно, що зменшився попит на дитячу літературу. Тобто діти виїхали з Харкова, і дитяча література зменшилася».
За словами Юлії Козловець, кількість відвідувачів Книжкового Арсеналу цього року співставна з 2021 роком – останнім перед повномасштабним вторгнення. Водночас торік масштаб події був меншим, у 2022-му її не проводили.
Водночас вона також відзначає зменшення кількості дітей на фестивалі: як і тому, що їх стало менше в Києві, так і тому, що батьки уникають брати дітей у місця великих скупчень із міркувань безпеки. Заразом вона зазначає, що зріс інтерес з боку підлітків:
«Це зауважують також іноземні гості, що, на відміну від багатьох літературних фестивалів світу, де аудиторією є зазвичай старші люди, в Україні (на Арсеналі – ред.) завжди було багато молоді. Але цього року ми тішимося, що є багато студентів, на диво, багато підлітків».
Директорка Книжкового Арсеналу припускає, що зростання в умовах війни впливає на інтерес підлітків до подій сьогодення і їхніх передумов в історії України.
«Я думаю, що це якраз та аудиторія, яка є нашою надією на майбутнє і вона потребує якісних книжок, гарних текстів. Дуже тішить, що видавці це пропонують, і тому ця молода аудиторія – вона надзвичайно промовиста», – каже Козловець.
