«Поховати» радянщину і повернути людей»: план розвитку Херсону до 2027 року

Що передбачає план розвитку Херсонської громади до 2027 року? Як пропонують покращити інфраструктуру прифронтового міста самі херсонці? Коли Херсон зможуть відбудувати, і які умови для цього потрібні? І чи на часі зараз думати про те, що буде після війни? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

У Херсонській громаді розробляють план розвитку та програму відновлення до 2027 року. Про це днями повідомив начальник військової адміністрації міста Роман Мрочко. За його словами, останній генеральний план Херсону датований 2003 роком.

У 2021-му були спроби внести до нього зміни, проте наразі досі не визначені межі Херсонської міської територіальної громади, яку створили майже чотири роки тому.

До того ж, зараз – у розпал бойових дій і постійних російських обстрілів Херсону російською армією, такі плани потрібні, щоб складати орієнтовний кошторис та шукати донорів і інвесторів для відновлення міста.

Наразі місцева влада збирає пропозиції щодо майбутнього проєкту. Начальник військової адміністрації додав, що проєкт плану просторового розвитку Херсонської територіальної громади розроблятимуть разом з японським агентством міжнародного співробітництва JICA. Це урядова організація з надання технічної, грантової (безоплатної) допомоги, а також виділення пільгових позик урядам іноземних країн.

«Унікальний шанс»

Заступник Херсонського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Віталій Бєлобров розповів «Новинам Приазов’я», що згідно з законодавством, головними документами для громади на сьогодні є Стратегія і комплексний план просторового розвитку, який стосується архітектурної складової.

«Із 2020 року у нас відбувалися два процеси – це розробка нової стратегії розвитку громади й також внесення змін до старого генплану. І вони вже були максимально готові, але не встигли їх легалізувати – прийняти, тому що почалося повномасштабне вторгнення РФ.

Під час повномасштабного вторгнення змінились державні будівельні норми, тому старий генплан вже не актуальний. Отже, сьогодні в нас триває розробка і стратегічної частини, і комплексного плану поштовхового розвитку. Стратегічна частина має дати бачення, якою ми бачимо громаду, куди ми рухаємось, як ми бачимо її майбутнє.

Ми на сьогодні маємо унікальну можливість переосмислити, передивитися все, тому що змінилась і демографія, і економіка, і багато чого змінилось, і ми змінилися. Тому ми сьогодні маємо унікальний шанс і необхідність переглянути, яким ми хочемо бачити місто», – зазначив посадовець.

До Херсонської міської територіальної громади, крім обласного центру, належать також 6 старостинських округів, каже він.

Комплексний план просторового розвитку має включати як генеральний план міста, так і населених пунктів старостинських округів. Крім того, детальні плани територій та історико-архітектурні плани, розповів Бєлобров.

«Є два важливих моменти. Перший – це головна складова всіх цих планів, це картографічна основа. На сьогодні ми її розробити не можемо, тому що ми в зоні активних бойових дій. Але ми можемо сьогодні, і ми це робимо, визначити межі громади і працюємо з нашими міжнародними партнерами над наступними етапами, щоб ми не втрачали час. В нас було декілька таких стратегічних сесій, на яких ми вже з нашими консультантами і партнерами шукали нове бачення територій, наприклад, які найбільше постраждали під час повномасштабного вторгнення і під час руйнації греблі Каховської ГЕС», – зауважив він.

За словами Бєлоброва, ті райони, які були затоплені, знаходяться у зоні ризику, оскільки це і надалі може впливати на розвиток цих територій. Тому нова стратегія вимагає підготуватися до якихось можливих нових викликів.

На світанку 6 червня стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль назвав руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.

Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.

Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня 2022 року американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія. Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні. Українська влада оголосила про евакуацію із небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид.

Найголовніше завдання

Реалізовувати проєкти влада буде тоді, коли дозволить безпекова ситуація, зазначив посадовець. Він закликав жителів Херсону, включно з тими, хто виїхав, подавати свої пропозиції щодо розвитку міста.

«Нам важлива думка абсолютно кожного громадянина, кожного містянина. Тому що наше найголовніше завдання насправді — це ж повернути людей додому. Бо місто – це люди. Якщо не буде у нас людей, то і місто жити не буде. Тому для того, щоб ми повернули людей, нам потрібно спитати їхню думку: «Яким ви бачите це місто, цю громаду»? Давайте свої пропозиції, ми їх зберемо, зробимо одну спільну візію і будемо над цим працювати», – додав посадовець.

«Радянське відправити в минуле»

Голова громадської організації «Центр культурного розвитку «Тотем» із Херсону Олена Афанасьєва зазначила, що місто зараз має можливість змінитися і після відбудови стати більш сучасним. Радянський стиль повинен остаточно відійти у минуле, каже експертка.

«Ми прекрасно розуміємо і влада це також розуміє, що зараз треба створювати. Не бігти відновлювати все, що зруйновано, а зробити кілька таких осередків, які будуть зручні для людей. Це стосується, в першу чергу, шкіл та дитячих садочків.

Ми розуміємо, що в тому обсязі, в якому воно все працювало, воно зараз не буде потрібно. Але зробити кілька шкіл, кілька садочків, кілька бібліотек, які будуть дійсно сучасними й комфортними для людей, це, ясно, що було б добре. Тобто, оці ідеї ініціативи з відновлення мають бути професійними і продуманими.

Якщо ми хочемо людям запропонувати класну історію про Херсон і про те, що можна перебудовувати, відбудовувати, робити його вже сучасним і класним. У нас є величезний потенціал, є партнери, які готові долучитися всім своїм європейським досвідом. Бо, вибачте, на Херсон все ж ця радянщина страшно тиснула і внутрішньою, і зовнішньою», – каже активістка.

Що потрібно місту?

Міську інфраструктуру потрібно сконцентрувати довкола центрального проспекту Херсону – проспекту Незалежності, вважає урбаністка. Також, на її думку, місту потрібна повноцінна набережна.

«У нас практично не було доступу до Дніпра (річки). Два маленькі шматочки набережної – це ні про що. І тому також в планах було б доцільно робити таку нормально повноцінну набережну, яка поєднувала б місто з водою і оці два шматочки набережної –також можна було б поєднати. Отакі вектори – це те, що можна зараз зрушити. Ну, окрім того, що відновлювати інфраструктуру в такому необхідно мінімальному об’ємі, для того, щоб люди могли повертатися і жити», – пояснила співрозмовниця.

Також у Херсоні обов’язково має бути музей спротиву окупації, додала Афанасьєва. Ця ідея одразу лунала від влади після звільнення міста від російських окупантів у 2022 році, нагадала вона.

«Але вони говорили про музей окупації, тому що людям хотілося, щоб ось ці вісім місяців, які Херсон був в окупації, щоб вони не забулися, щоб ми винесли з того якісь уроки і висновки. Але ми потім подумали, що ми не хочемо все ж таки музею окупації, ми хочемо музей спротиву, тому що Херсон показав всьому світу такий надпотужний опір окупації росіянам. Варто говорити більше про те, що нам давало сили, і чому Херсон став от таким феноменом. Тому от коли ми почали думати про цей музей спротиву і ми будемо ще про це мінімум рік думати, будемо питати думку херсонців, що вони хочуть там бачити в тому музеї?» – розповіла експертка.

«Безпечна інфраструктура»

Голова одного з ОСББ в мікрорайоні Корабел Віктор Тоцький розповів «Новинам Приазов’я», що у Херсоні дуже важливо налагодити житлово-комунальну сферу. Зокрема він вказав на проблему дефіциту певних фахівців зараз, які б могли усувати певні комунальні проблеми.

«Якщо до війни я міг просто зателефонувати фахівцю з відповідним обладнанням, він прийшов і усуває нам проблему, то на сьогодні фахівців немає. Або вони виїхали в кращі місця, або їх просто мобілізували», – пояснює голова ОСББ.

Для того, щоб у громаді було безпечно, потрібно будувати підземну інфраструктуру, вважає Тоцький.

«Якщо ми, наприклад, відсунули ворога і будемо думати на перспективу, то, мабуть, щоб люди сюди поверталися, тут має бути безпечно. Тобто мають бути побудовані підземні різні заклади, такі як дитячі садочки, такі як школи, з можливістю навчатися десь під землею, або зробити достойні, нормальні бомбосховища, де дитина може навчатися під час тривоги, наприклад. Бо ворог все одно буде накопичувати сили і рано чи пізно вони захочуть відвоювати те, що вони вписали в свою Конституцію. Жителі міста – це найголовніший ресурс», – зауважив Тоцький.

Він додав, що при відбудові Херсону важливо враховувати досвід міст, які були більш розвиненими ще до повномасштабного вторгнення.

«Та сама Вінниця, Івано-Франківськ, навіть сусідній Миколаїв. У кожному дворі має бути сучасний майданчик для дітей. Ми виходимо на суботники, налагоджуємо, щось фарбуємо, щось ремонтуємо, але цього недостатньо. Чомусь люди виїхали туди, ви не знаєте, чому? Мабуть, тому, що там безпечніше і тому що там вже є вся необхідна інфраструктура для життя людей. Тому беремо досвід більш розвинених міст і впроваджуємо», – пропонує херсонець.

Труднощі вирішення майнових питань

Начальник МВА Роман Мрочко зазначив, що в межах підготовки до розробки проєкту розвитку громади херсонцям потрібно буде оформити всі документи, впорядкувати земельні відносини, а також провести реєстрацію об’єктів нерухомості, якщо цього не було зроблено раніше.

Нотаріус Олександр Сперчун розповів «Новинам Приазов’я», що частина херсонців мають проблеми з документами на нерухомість і земельні ділянки. Це актуально як для жителів правобережної частини Херсонщини, так і лівобережної території, що перебуває в окупації.

«В них відсутні, по-перше, правовстановлюючі документи. Вони їх або втратили, або пошкоджені, або взагалі люди виїхали і десь їх залишили. І другою проблемою є те, що відсутня реєстрація в електронних реєстрах саме прав власності на такі об’єкти нерухомості. Це призводить до того, що люди не можуть отримати правовстановлюючі документи та їхні дублікати у зв’язку з тим, що на окупованих територіях це зробити неможливо, а на деокупованих – втрачені архіви. А без отримання належних документів, як наслідок, не можуть провести електронну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав, що є обов’язковою умовою для можливості отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно», – пояснив він.

Відновити документи, які засвідчують право власності, якщо записи збереглися в архівах, нескладно, каже юрист. Для цього треба:

• зібрати певний перелік документів та підтверджень;
• зареєструвати право власності, яке потім зʼявиться в Державному реєстрі речових прав;
• після цього через відповідні інструменти інших сервісів можуть подати заявку на компенсацію за зруйноване або знищене майно.

«Але є інша проблема, що зараз не всі комісії хочуть обслідувати території, посилаючись на те, що там йдуть бойові дії. Це зокрема проблема мікрорайону «Острів» у Херсоні», – зазначив нотаріус.

11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон. Того дня синьо-жовті прапори з’явилися у місті вже зранку. Не чекаючи офіційних повідомлень про деокупацію, до центру Херсону почали виходити місцеві жителі з українськими стягами.

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.

Adblock test (Why?)