Небо над Європою можуть «закрити»: запасів авіапалива лишилось на лічені тижні, — ЗМІ
Європейська авіація дуже залежить від імпорту пального з Близького Сходу.
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що запасів авіаційного пального у Європи «залишилося приблизно шість тижнів». Про це повідомляє Euronews.
Біроль попередив про можливі скасування рейсів. За його словами, якщо Ормузька протока не буде знову відкрита, то в Європі «ми скоро почуємо новини про те, що деякі рейси з міста А до міста Б можуть бути скасовані через нестачу авіаційного пального».
Нідерландська авіакомпанія KLM вже попередила, що скорочує 160 рейсів до та з амстердамського аеропорту Схіпгол наступного місяця, що становить близько 1% усіх її європейських маршрутів.
Повідомляється, що станом на сьогодні Австрія, Болгарія та Польща мають великі запаси авіаційного пального. У Великій Британії, Ісландії та Нідерландах ситуація найгірша, а Франція перебувала десь посередині, якщо казати про запаси пального.
На думку фахівців, наслідки дефіциту не будуть однаковими для всіх аеропортів та авіакомпаній.
«Невеликі аеропорти, розташовані всередині країни, виявляться у гіршому становищі, ніж основні хаби», – говорить економіст банку ING Ріко Луман.
Раніше Міжнародна рада аеропортів Європи направила до Європейської комісії лист, у якому йдеться про те, що нестача авіаційного пального може початися на початку травня, якщо танкери не почнуть ходити через Ормузьку протоку.
«Наразі ситуація у протоці критична, і це матиме серйозні наслідки для світової економіки. І що довше це триватиме, то гірше буде для економічного зростання та інфляції в усьому світі», – каже Біроль.
Наслідками, за його словами, стануть підвищення цін на бензин, газ та електроенергію. Біроль вважає, що економічні наслідки будуть відчуватися нерівномірно, адже деякі країни постраждають сильніше за інших. Йдеться, в першу чергу, про країни, що розвиваються – бідні країни Азії, Африки та Латинської Америки.
«Потім це дійде до Європи та Америки», – додав голова Міжнародного енергетичного агентства.
Біроль виступив проти стягування плати із судів за проходження через протоку, яку, як повідомляється, встановив Тегеран. Він вважає, що перетворення цього правила на постійне може створити прецедент, який може бути застосований до інших водних шляхів.
Блокада Ормузької протоки – головне
Блокада, яку ввів Іран (пізніше блокаду також оголосили США), загрожує всій світовій торгівлі нафтою та нафтопродуктами.
Справа в тому, що Ормузька протока є життєво важливою артерією світового нафтового ринку, адже через неї проходить близько чверті глобальної морської торгівлі нафтою.
Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Кувейт, Бахрейн, Катар та ОАЕ експортують нафту через Ормузьку протоку, причому приблизно 85% цих постачань спрямовується до країн Азії.
У країнах Перської затоки також діють нафтопереробні заводи, що виробляють значні обсяги дизельного пального, лігроїну (сировини для виготовлення пластмас і бензину) та інших нафтопродуктів, які експортуються в різні регіони світу через Ормузьку протоку.
Крім енергоносіїв, Ормузька протока також є важливим транспортним коридором для перевезення таких товарів, як алюміній, добрива та навіть гелій, що використовується у виробництві напівпровідників.
Раніше УНІАН писав, що через блокаду Ормузької протоки ціни на алюміній зросли до чотирирічного максимуму.
