Галина Кийло: Здоров’я — це ваша опора і ваша працездатність
Редакція всеукраїнського онлайн-журналу VTrendi.TOP продовжує знайомити читачів із фахівцями, які поєднують професіоналізм, глибину та людяність у своїй справі.
Сьогодні наша гостя — Галина Кийло, сімейна лікарка та лікарка з антиейджинг-підходом, яка працює з тілом, емоціями та внутрішньою опорою людини. У своїй практиці вона поєднує доказову медицину, психологічну глибину та системний підхід до здоров’я.
Про стрес і вигорання, вплив війни на стан організму, харчові звички, відповідальність за власне тіло та про те, чому здоров’я — це не про заборони, а про стабільність і баланс, — говоримо в нашому інтерв’ю.
Як ви прийшли саме до сімейної медицини та антиеджингу — це був усвідомлений вибір чи поступовий шлях?
Для мене це був поступовий шлях, який з часом став дуже усвідомленим. Сімейна медицина «зайшла» тим, що бачиш людину цілісно: не окремо тиск, не окремо шкіру, не окремо аналізи — а життя, сон, харчування, стрес, звички, гормональний фон, сім’ю, роботу.
Антиейджинг у моєму розумінні — це не про «омолодити обличчя», а про те, щоб людина довше була активною, сильнішою, енергійною, стабільною, з ясною головою і нормальним тілом. Тому я природно «доросла» до цього напрямку через практику.
Що у вашому підході до здоров’я змінилося найбільше — і що ви сьогодні робите інакше, ніж на початку кар’єри?
Найбільше змінилося те, що я перестала думати, ніби знання автоматично змінює поведінку. Раніше хотілося «правильно призначити» — і чекати результат.
Зараз я більше працюю з тим, як людина живе: що вона реально може впровадити, де її «ламає», що запускає зриви, які тригери в побуті. Роблю акцент на маленьких перемогах, на самоефективності, на гнучкому плані, який не розсипається після першого форс-мажору.
Я більше орієнтуюсь не на «ідеально», а на стабільно і довго.
Ви багато працюєте з емоціями, тривогою та харчовими звичками. Чому без роботи з психікою сьогодні майже неможливо досягти стабільного результату зі здоров’ям?
Бо більшість наших «провалів» — це не про слабкість. Це про автоматичні патерни: їжа як заспокоєння, контроль як ілюзія безпеки, «або ідеально, або ніяк», заїдання втоми, зриви після стресу.
Якщо не змінити мислення і звичку реагувати, тіло постійно відкатує назад. Я використовую підходи на кшталт SMART-цілей, усвідомленого харчування, відстеження прогресу, планів на випадок зривів — і тоді результат стає передбачуваним і стійким.
Як війна вплинула на фізичний і психологічний стан українців? Які проблеми зі здоров’ям ви бачите найчастіше?
Війна дуже підсвітила, що організм може жити в режимі «вижити», але якщо це довго — то дорогою ціною.
Я часто бачу порушення сну, виснаження, коливання ваги, проблеми з тиском, серцебиттям, загострення гастросимптомів, головні болі, м’язову напругу і болі в спині/шиї.
І ще один тренд — люди або надконтролюють здоров’я, або навпаки «відкладають себе на потім», поки не стане зовсім погано.
Ми живемо в умовах постійного стресу. Які сигнали тіла найчастіше ігнорують люди?
Найчастіше ігнорують те, що здається «несерйозним»:
хронічну втому, коли навіть відпочинок не відновлює;
збої сну;
серцебиття, тремтіння, напругу в грудях;
головний біль, затиснуті плечі;
різкі зміни апетиту.
«Просто нерви» — це не «просто». Це спосіб, яким тіло просить змінити режим.
Ви говорите про схуднення без стресу. Які головні помилки люди роблять, коли намагаються «взяти себе в руки» через заборони й контроль?
Найчастіша помилка — війна із собою. Жорсткі заборони ведуть до зривів, відчуття вини, а врешті — до розчарування.
Друга — «все або нічого»: один шматок піци сприймається як «я все зіпсувала».
Третя — спроба будувати результат на мотивації, а не на системі: без плану, без простих звичок, без нормальної їжі вдома, без запасних сценаріїв.
Я за інший підхід: менше героїзму, більше конструкції — і тоді людина не ламається на першій складності.
Антиеджинг часто сприймають як щось поверхневе. Як ви пояснюєте, що це насамперед про якість життя?
Я пояснюю просто: антиеджинг — це коли тобі легше жити.
Коли є енергія зранку, нормальний сон, стабільна вага, ясність думок, сильні м’язи, нормальна витривалість, адекватний апетит, менше болю.
Це про профілактику і ресурс, а не про «погоню за молодістю».
Зовнішність — приємний побічний ефект. Але база — це функція і якість життя.
Чому сьогодні турбота про власне здоров’я — це не егоїзм, а необхідність?
Бо зараз здоров’я — це ваша опора і працездатність. Це можливість бути в строю для дітей, роботи, близьких — і для себе.
Я допомагаю людям змінити рамку: догляд за собою — це не «я забрала час у сім’ї», а «я інвестувала в те, щоб у мене були сили».
А провина зменшується, коли турбота стає невеликою і регулярною:
10–20 хвилин руху, нормальна їжа, сон, базові обстеження — як гігієна.
Дуже практично: які 3 речі можна почати робити вже сьогодні, щоб підтримати здоров’я в умовах війни?
Мій максимум прикладний топ-3:
1. Сон — як база.
2. Їжа без крайнощів: білок у кожен прийом + овочі/клітковина + вода. Не «ідеально», а регулярно.
3. Рух щодня хоча б 15–20 хвилин.
Для нервової системи — не як «скинути тиск», а як розрядка, терапія.
Що для вас сьогодні найцінніше у вашій роботі — результат аналізів чи відчуття внутрішньої опори в людини?
Коли людина перестає жити в режимі:
«Я зламана, слабка, я не вмію».
І починає:
«Я розумію, що зі мною, і я можу на це впливати».
Аналізи — це цифри.
Трансформація тіла — це приємно.
Але внутрішня опора — це те, що залишається з людиною назавжди.
Більше про Галину Кийло:
https://www.instagram.com/dr.galina_k/
