Дослідники «Україна Інкогніта» спростували найпоширеніший міф про замок у Сатанові
Відносно замку в Сатанові канонічною, хрестоматійною та усталеною дотепер була думка, що в 1924 р. місцева владав хотіла його розібрати вщент. Її неодноразово озвучував і автор цих рядків. Відштовхується вона від публікації «Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII століть.» (Київ, 1928 р.) авторства Юхима Сіцінського, який по праву носить почесне звання «Батька подільського краєзнавства». Зокрема, Сіцінський повідомляє, що у 1924 р. місцева влада ухвалила знести Сатанівську фортецю, бо вона нібито загрожувала людському життю, але Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (уряд маріонеткової УСРР, що тоді знаходився в Харкові – «УІ») ту постанову скасував і наказав реставрувати фортецю, для чого асигнував 5 тисяч карбованців. Далі Сіцінський бідкається, що гроші виділені, але роботи так і не почалися.
Як нам вдалося з’ясувати ця хрестоматійна думка є хибною. Чомусь від початку помилково вважається, що Сіцінський під «фортецею» мав на увазі замок. Але тут ігнорується, що весь давній Сатанів, то є місто-фортеця.
Крім того у прив’язці інформації поданої «Батьком подільського краєзнавства» до замку є кілька дивних моментів. Найголовніший – яку небезпеку руїни замку зразка 1924 р. несли місцевим мешканцям? І друге – куди ділися 5 тисяч карбованців? В останньому є ще одна нелогічна річ. Станом на 1924 р. 5 тисяч радянських карбованців були чималою сумою. Перед тим відбулася грошова реформа і тогочасний радянський карбованець відповідав такому ж карбованцю Російської імперії станом на 1913 р. (тобто до знецінення воєнною інфляцією). Але навіть за цих умов згадана сума не перекрила би навіть десятої частки необхідних для реставрації замку коштів!
Насправді, як з’ясував автор, Юхим Сіцінський писав не про замок, а про браму!
- Російські прикордонники біля брами. Кінець ХІХ ст. Фото Михайла Грейма
Російські прикордонники, які від початку ХІХ ст. поселилися у брамі не дуже переймалися доглядом пам’ятки. Коли на межі ХІХ-ХХ століть її стан дійшов до аварійного перед брамою збудували нову двоповерхову митницю, яку митники ділили разом із прикордонною сторожею. Десь у той час обвалився дах брами, а за ним перекриття 4-го та 3-го ярусів. Якого саме року це сталося точно – невідомо. Але на світлинах кінця ХІХ століття дах ще є, а у 1910 р. він вже відсутній.
- Совіцькі прикордонники. Початок 1920-х. Зверніть увагу на тріщини. Дорога ж пролягала між обійстям і брамою.
Станом на початок 1920-х років брама була аварійною і дійсно несла більш ніж серйозну загрозу місцевим мешканцям. Зокрема на тогочасній світлині добре видно величезні тріщини, шо тягнуться через північно-східну стіну брами. Враховуючи, що упритул до цієї стіни проходила дуже жвава дорога, що зв’язувала Сатанів із Кам’янцем-Подільським і десятками довколишніх сіл ситуація без жодного перебільшення дійсно була катастрофічною.
- А ось і реставрація, згадана у Сіцінського…
Десь наприкінці 1920-х років аварійний мур обвалили і, як того вимагало розпорядження Уряду, почали реставрацію брами. Маємо навіть світлину 1930 р. зроблену експедицією Стефана Таранушенка, де зафіксовано цей процес. На жаль реставрацію тоді не закінчили, виконавши лише половину запланованого. Причина, вірогідно, у тому, що бюрократична тяганина тривала упродовж багатьох років (на це, до речі жаліється і сам Сіцинський). На кінець 1920-х, коли реставрацію нарешті почали, інфляція успішно «обгризла» значну частину виділених коштів, і грошей на завершення робіт просто не вистачило.
Дмитро Полюхович
