Судді дозволили компанії близькій до Пилипишина знищити видатну пам’ятку археології
У Києві передали під забудову Китаївське городище – пам’ятку археології національного значення. 21 лютого стало відомо, що Господарський суд Києва ухвалив рішення на користь компанії, яка планує використати цінну територію під багатоповерхівки, – про це повідомляє «Інформатор».
- Фото: “Вікіпедія”
Господарський суд Києва залишив цінні землі компанії «Київська овочева фабрика», на яких розташована пам’ятка археології національного значення «Китаївське городище та курганний могильник». Мова йде про 4 га землі ділянки, яка має охоронятися законом. Наразі, у Генпрокуратури є час, щоб спробувати оскаржити ці рішення. Як повідомила 21 лютого спільнота «Цегла», «суддя Паламар відмовив у задоволенні позову Офісу Генерального прокурора щодо скасування передачі памʼятки під забудову».
- Компанія входить до сфери впливу Віктора Пилипишина (зліва) та Костянтина Ялового (справа). Фото: Інформатор
До цього, у січні 2024 року, суддя того ж Господарського суду Наталія Ягічева не дала Генпрокуратурі забрати 21,54 га у Китаївському городищі, які теж передали у приватну власність. У цьому позові суддю просили не лише забрати землю у компанії та визнати рішення Київради про її передачу незаконним, а й забрати землю у громади Києва.
Загалом, у судах першої інстанції Генпрокуратура не змогла захистити від забудови 25,54 га землі. За правилами, з моменту складення рішень є час на те, щоб спробувати їх оскаржити.
- Фото: Інформатор
Нагадаємо, що Китаїв — це місцевість на південній околиці Києва у Голосіївському районі в східній частині Голосіївського лісу. Тут знаходиться Китаївський археологічний комплекс, який є пам’яткою історії під назвою «Китаївське городище і курганний могильник». Частину території, яка має охоронятися від забудови, передали для будівництва ЖК.
Як пам`ятка археології опинилася у приватній власності
У серпні 1997 року інститут садівництва Української академії аграрних наук отримав від КМДА право користування земельними ділянками площею 71,45 га в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське.
За часів мера Олександра Омельченко, у грудні 2004 року, Київрада передала акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» в оренду на 15 років 59,06 га, які забрала в інституту.
Урочище Китаєво Кабмін визнав пам’яткою у 2001 році, тому мерія Омельченко не повинна була віддавати такі цінні землі, тому що вони мали захист. Однак землю передали у приватну власність «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»: в урочищі Китаєво фабрика отримала дві ділянки на 4,82 га та 21,61 га; в урочищі Болгарське – 9,50 га; в урочищі Самбурки – 23,13 га.
Щодо Китаєво, то у 2007 році – вже за часів Черновецького, міська рада в один день змінила призначення цих двох ділянок та віднесла їх до території земель житлової та громадської забудови.
Історична довідка
Як повідомляє сайт Музею історії Десятинної церкви, Китаївський археологічний комплекс – пам’ятка археології національного значення (№ 260026-Н), яка має кілька складових: давнє городище, два курганних могильники, поселення, комплекс печер, що разом займають ділянку 67 га. Територіально комплекс можна розділити на три частини – західну, північну і південну. До першої з них відноситься поселення, на частині якого розташований Китаївський Свято-Троїцький чоловічий монастир УПР (МП). У північній частині комплексу міститься городище, печери під ним та прилеглий до давнього укріплення курганний могильник. У південній частині розташований ще один курганний могильник та інша група печер.
- План Китаївського городища на основі топоплану 1927 р.
Китаївське поселення займає похилі схили лівого берега струмка та має площу близько 30 га. Крім монастиря, який розташований у центральній частині поселення, площа останнього частково забудована житловими та іншими спорудами по вул. Ягідній, Китаївській та Пирогівській шлях. На пам’ятці виявлено ліпну кераміку трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.) і ранньозалізного (скіфського) часу (І тис. до н.е.), численні матеріали часів Київської Русі (Х–ХІІІ ст.) із залишками жител із глиняними печами. Під час досліджень поселення в останні роки було також знайдено багато уламків кераміки ХІV–ХVІ ст., частково розкопано об’єкт другої половини ХV ст., що засвідчують існування тут селища в цей час.