Ось чому православні хрестяться справа наліво: звідки взялася ця традиція і як правильно

Хресне знамення — один із найдавніших і найвпізнаваніших християнських жестів, але не всі знають, як його правильно робити.

Будь-яка людина, яка побувала в православному храмі, могла помітити, як парафіяни «малюють» на собі умовний хрест перед входом до будівлі або під час молитви – цей жест називається хресним знаменням, і серед християн він практикується вже майже дві тисячі років. За цей час його форма зазнала значних змін, і сьогодні за тим, як людина хреститься, нерідко можна визначити, до якої церкви вона належить.
Розберемося, як з’явився цей символ, що він означає, а також чому православні хрестяться справа наліво, а католики – навпаки.
Чому хрестяться справа наліво – як все починалося
Практика хресного знамення сягає перших століть християнства. Уже в II–III століттях віруючі осеняли себе так у повсякденному житті – як знак віри, благословення та духовного захисту. Причому спочатку це був не широкий жест від плеча до плеча, а невеликий «хрестик», який швидко зображували великим пальцем на лобі.
У Західній Європі ця форма частково збереглася: священики там наносять мале знамення на чоло віруючим перед причастям або просто благословляючи їх. Більше того, у католиків цей знак вкоренився й в іншому обряді – у так звану «Попільну середу», коли люди малюють попелом на лобі хрест в знак покаяння і пам’яті про смертність на початку Великого посту.

Причин виникнення звичаю було багато, але насамперед він служив знаком віри: людина ніби «ставила печатку», що свідчила про її приналежність до Христа. Це мало особливе значення в епоху гонінь на християн у Римі, коли багато віруючих не тільки не приховували своїх переконань, але, навпаки, всіляко їх демонстрували, вважаючи, що в разі страти неодмінно потраплять на Небеса як мученики.
Втім, хоча сама практика була поширеною від ранньої Церкви, єдина усталена форма хресного знамення формувалася поступово. При цьому Хрест від самого початку сприймався як символ спасіння від гріха і смерті.
Хрестяться справа наліво чи зліва направо – поява відмінностей
Згодом малий хрест на лобі перетворився на ширший жест – від лоба до чрева і плечей, а з часом зміни торкнулися й положення пальців.
Так, у Східних церквах закріпилося триперстя як символ Трійці, тоді як у латинській традиції стала домінувати відкрита долоня, що символізує п’ять ран Христа.
При цьому акцент змістився з форми складання пальців на сам рух і його напрямок: православні стали хреститися справа наліво (спочатку праве плече, потім ліве), а католики – зліва направо.
У католицькій традиції це часто пов’язують із уривком із Писання, де йдеться про те, що на Страшному суді врятовані («вівці») будуть праворуч від Христа, а засуджені («козли») – ліворуч (Мф. 25:31–46). Тому, починаючи хреститися зліва і закінчуючи праворуч, віруючий ніби символічно виражає свій шлях від гріха до спасіння у Христі.

У православній традиції також нерідко спираються на цей самий фрагмент, але трактують його інакше: починаючи рух з правого плеча, віруючий символічно сподівається на місце серед спасенних, а завершуючи на лівому – висловлює надію на позбавлення від гріха.
При цьому важливо зазначити, що ці відмінності, як і православний календар, не є догматом віри, однак у кожній традиції існує своя усталена й нормативна практика.
Як правильно хреститися – пояснення священика
Священик ПЦУ та релігійний оглядач Іван Петрущак пояснив у коментарі УНІАН, як хрестяться – зліва направо чи справа наліво – православні християни.
Перш за все, за його словами, хресне знамення слід здійснювати з благоговінням і не поспішаючи.
Далі він зазначив, що православні християни використовують для хресного знамення перші три пальці правої руки як символ віри у Святу Трійцю, торкаючись спочатку чола, потім живота, а далі – правого плеча та лівого.

Рух на праве плече він також пояснив тим, що права сторона символізує місце праведників, через що їй як би надається перевага над лівою. «У Біблії сказано, що праведники стали праворуч від Бога», – підкреслив він, посилаючись на згаданий уривок з Євангелія від Матвія.
Окремо він підкреслив важливість дотримання послідовності під час молитви. Так, за його словами, не можна кланятися одночасно з молитвою:
«Згідно з церковним уставом, спочатку треба завершити хресне знамення і лише потім кланятися».
Також отець Іван уточнив, що протягом року існують періоди, коли певні форми поклонів змінюються. Зокрема, доземні поклони не повинні здійснюватися від свята Великодня і до П’ятидесятниці, що відповідає літургійним правилам святкового періоду.
Таким чином, хресне знамення – це не просто звичний жест, а й частина молитви, яка має чіткий порядок виконання та символічне значення.
довідка

Іван Петрущак
Священник ПЦУ, богослов, релігійний оглядач
Іван Петрущак — священник Православної Церкви України, веде інформаційну боротьбу в медіапросторі проти РПЦ та її імперської ідеології, виступає за духовну незалежність України та підтримує єдність українського православ’я, пише аналітичні матеріали для ЗМІ.
Навчався у Київській православній богословській академії, магістр богословʼя.
Веде недільну школу в селі Рославичі і там проводить богослужіння.





